• Instytucja «lidera narodu» w republikach Azji Środkowej. Analiza prawno-porównawcza

Instytucja «lidera narodu» w republikach Azji Środkowej. Analiza prawno-porównawcza

Rafał Czachor
Google Scholar Rafał Czachor
Publikacja:

Abstrakt

‘The leaders of the nations’ in Central Asian republics. A comparative study

Political and legal transformation of post-Soviet republics in Central Asia aimed to introduce state-building and nation-building processes. There were serious changes in the system of state institutions. Newly introduced presidents gained a wide range of competencies and tended to dominate over other institutions, including the governments and parliaments. Strengthening the presidential power was followed by re-traditionalization, which means appreciation of national values, former power and mighty leadership. Extreme evidence of such tendencies was the introduction to the legal system of Kazakhstan, Tajikistan and Turkmenistan of the institution of ‘the leader of the nation’. Such institution ensures incumbents unlimited number of the terms of office and, if they resign from the office, control over the successor. The aim of the paper is to describe the circumstances of the introduction of the institution of ‘the leader of the nation’ in all abovementioned countries and current legal regulations. The author argues that such status stipulates special rights. In all three cases, incumbents are not limited by the term of office, are honored by a dignity Elbasy, Leader the of Nation, Turkmenbashi, Arkadag and are provided by legal and political immunity.

 

Інституція «лідера нації» в країнах Середньої Азії: юридично-порівняльний аналіз

Розглянуто специфічну юридичну інституцію «лідера нації», яка працює в Казахстані, Таджикистані та Туркменістані. Ця інституція не характерна іншим політичним устроям пострадянських країн. Її джерела пов’язані із процесом укріплення позиції президента з-поміж усіх інших державних органів. Підсилення в політичному устрої позиції президента супроводжувалося явищем ретрадиціоналізму, що означає: повернення до традиційних національних цінностей, колишньої величі та потуги, що ототожнюються зі сильними історичними лідерами. Отож, це явище проявилося найяскравіше у згаданих трьох республіках: Казахстані, Туркменістані і Таджикистані, де державним очільникам надано особливий юридичний титул і статус «лідер нації». Місце в системі устрою «лідера нації» прописано в законах і має на меті забезпечити кожному, зокрема президенту, передусім довічну можливість впливу на політику країни.
    Мета цієї статті – описати обставини появи і введення цього явища, проаналізувати юридичні рішення, які були прийняті в цих трьох згаданих державах в окресленому контексті. Застосовано історичний та юридично-порівняльний методи, а також детальне вивчення правових актів. Окрім того, описано прояви ретрадиціоналізму на ґрунті нормативних актів згаданих середньоазіатських країн, із представленням чинних законів у Казахстані, Таджикистан та Туркменістані.
    Зроблено висновки, що реформа політичного устрою в країнах Середньої Азії була спрямована на суттєве підсилення позиції президентів, особливим проявом чого стало впровадження інституції «лідера нації». Її суттю є нормативне регулювання діяльності не стільки президента як органу державної влади, як діяльності окремо взятих осіб, що займають посаду президента у згаданих країн. Статус «лідера нації» надає особливих уповноважень, що полягають головно в можливості довічно виконувати функції президента, а також забезпечує у юридичній та матеріальній сферах президента після ймовірного залишення посту. У всіх трьох проаналізованих прикладах, окрім отримання почесної посади, президенти цих країн не обмежуються кількістю каденцій, розпоряджаються державними преміями та відзнаками, на честь президента приурочують державні свята. Наприклад, у Казахстані і Таджикистані введено низку законодавчих прерогатив, передбачених після моменту залишення посту президента, зокрема також гарантована довічна юридична недоторканність. Такі положення відсутні у Туркменістані, де юридичний статус Туркменбаші не регулюється окремим законом.
    Проаналізовані юридичні положення щодо лідерів нації становлять специфіку політичного устрою згаданих країн. У зв’язку з традицією персоналізації влади в Середній Азії, варто очікувати, що і в майбутньому главам держав також надаватимуть особливі юридичні гарантії, хоча без присвоєння почесних титулів.

Pobierz artykuł PDF

Zamierzasz pobrać artykuł darmowy. Tutaj znajdziesz informacje o zasadach pobierania darmowych artykułów z bazy.