Przejdź do głównego menu Przejdź do sekcji głównej Przejdź do stopki

Artykuły

Tom 10 (2019)

Życie i działalność Bohdana Kistiakowskiego w latach 1914–1920

  • Marcin Jędrysiak
Przesłane
2 stycznia 2020
Opublikowane
02-01-2020

Abstrakt

Life and activity of Bogdan Kistiakovsky in the years 1914–1920

Bogdan Kistiakovski is known as the most renowned Ukrainian legal philosopher and social scientists. His works served as an inspiration for authors such as Georg Jellinek, Hans Kelsen, Max Weber or Robert M. Park. Unforunately, in Poland his works are almost completely unknown. Existing biographies of Kistiakovsky tend to leave out the last period of his life years 1914–1920. In fact this is the most fascinating time of his activity. During World War I he published works in which he formulated the idea of the pluralistic theory of the law, edited legal journals for the elite of the Russian jurisprudence of that time. He was also actively working in the structures of the Ukrainian states: Ukrainian People’s Republic and the Ukrainian State. He became a judge for the first time in his life and took part in the works of the Ukrainian Academy of Sciences. The goal of the paper was to indicate the role Kistiakovsky played in the years 1914–1920 in Ukraine, as well as show his scientific life, with a special focus on his master’s degree dissertation. In the article the thesis that Kistiakovsky had a negativeapproach towards the Pavlo Skoropadsky’s Ukrainian state and had bad relations with his brother – Ihor, is also verified. It is also proven that Kistiakovsky was indeed very consequent in his views on the national and political questions, despite the political circumstances changing. In the paper Kistiakovsky’s scientific activity is shown. It has also been verified what was the topic of his last, unpublished papers. In the further parts, his activity as an expert in the commission for creating a Citizenship Law in Ukraine, his works in the committees for the organization of the Universities in Ukraine, as well as in the commission for the purpose of creation of the Electoral Law are described. Kistiakovsky’s work in the Ukrainian Academy of Science is also shown. The last months of his life, i.e. his activity in Katerinodar in the structures of the Kuban’ People’s Republic is also mentioned. In the summary the conclusions are formulated and the suggested further fields of research proposed.

 

Життя і діяльність Богдана Кістяківського в 1914–1920 роках

Богдан Кістяківський один із найвидатніших українських філософів та соціологів. Його праці були добре знані, зокрема Ґеорґові Єлінку, Гансові Келсену, Максові Веберу, Робертові М. Парку. Та незважаючи на це, життя і діяльність Богдана Кістяківського в Польщі є темою абсолютно невідомою. Прославився він передусім створенням власної оригінальної методологічної концепції, відомої як плюралістична методологія права, а також своїми поглядами на російську правову культуру і діяльністю на благо захисту прав людини в Росії.
    Біографія Богдана Кістяківського за період між 1867–1914 роками на цей момент є досить детально представлена в працях Сюзан Нойман чи Лариси Депенчук. Та, на жаль, рівень досліджень останнього періоду життя вченого, тобто відрізок між 1914–1920 роками залишається донині поза увагою вивчення і є дуже незначним. А цей період, як можна припускати, є водночас найцікавішим фрагментом його біографії. У цей час Б. Кістяківський публікував свої найважливіші праціформулював свою методологію права, редагував чисельні юридичні журнали, в яких друкувалася еліта юристів російської держави. Що важливо, в цей період він активно брав участь у структурах новопроголошеної незалежної України – Української Народної Республіки та Української Держави. Вперше стикнувся на практиці з діяльністю юриста, ставши суддею Державного Сенату, а пізніше – Верховного Суду. Активно співпрацював також із Українською академією наук.
    Метою статті було визначення ролі, яку відіграв Б. Кістяківський у період між 1914–1920 роками в контексті народження української державності, зображення перебігу його наукової творчості й особливо з’ясування матеріалу, якому мало бути присвячене його останнє, втрачене та неопубліковане дослідження. В статті поставлено також мету оцінки тези про негативне ставлення Б. Кістяківського до гетьманату Павла Скоропатського, а також щодо його поганих стосунків із братом Ігорем. До цього ж, оцінено тезу, що Богдан Кістяківський залишався дуже послідовним у своїх поглядах щодо національних та політичних питань, незважаючи на змінність обставин.
    У статті використано доступні архівні матеріали із Центрального державного архіву вищих органів виконавчої влади у Києві та доступні матеріали, що були опубліковані в збірках документів, – це все дає можливість зобразити багато суттєвих питань, пов’язаних із життям Богдана Кістяківського в період між 1914–1920 роками.
Передусім у статті представлено наукову діяльність ученого в період Першої світової війни, із особливим акцентом на його захисті магістерської дисертації. З’ясовано також, якими питаннями займався Б. Кістяківський наприкінці життя і якій тематиці були присвячені його останні, досі неопубліковані, праці та незавершені проекти.
Подано огляд діяльності Б. Кістяківського в комісіях над створенням закону про громадянство Української Народної Республіки, пізніше – Української Держави, в комісії у справах вищої освіти та в комісії у справах закону про вибори до Сенату Української Держави. Представлено також його діяльність в Українській академії наук, і в цьому контексті зображено його намагання докласти зусилля, щоб зберегти функціонування цієї установи в часі окупації Києва Добровольчою армією. У статті згадано також відрізок останніх років біографії Б. Кістяківського – роки діяльності в Катеринодарі, де він співпрацював із урядом Кубанської Народної Республіки.
    На завершення подано висновки та запропоновано ймовірні напрями наступних досліджень на предмет біографії Богдана Кістяківського.