Artykuły
Violence and women from a feminist perspective. Selected issues
The aim of the present work is an attempt to analyze the concept of violence in the context of women with regard to feminism. In the text I try to point out that women can act in a dual role as: victims and perpetrators of violence/crime. Statistics show that women are less likely to resort to violence than men. However, this does not mean that women do not use violence. Violence is not related to gender. This thesis has been criticized by feminism, which rather focuses on women as victims of violence. The first part of the article discusses two stereotypes of violence based on gender. The second part of the study is devoted to the issue of violence on the basis of regulations of criminal law. They indicated on the one hand, the most common types of crimes committed by women, and on the other, crimes of which women are victims most representative is the crime of rape.
Насильство та жінки з точки зору фемінізму. Вибрані проблеми
Метою цієї статті є спроба аналізу поняття насильства у контексті жінок по відношенню до фемінізму. У тексті автор пробує вказати на те, що жінка може виступати у подвійній ролі, як жертва і як виконавець насильства/злочину. Статистика підтверджує, що жінки рідше вдаються до насильства, ніж чоловіки. Однак це не означає, що жінки не застосовують насильства. У літературі ставиться теза, до якої схиляється автор, щодо того що насильство не є пов’язане зі статтю. Ця теза критикується фемінізмом, який радше зосереджується на жінках, які ставали жертвами насильства. Насильство скоєне самими жінками для більшості феміністок становить табу. Теорія чоловічої домінації і візерунок жінки-жертви є недоторканними. Коли вже феміністки починають розглядати цю досить незручну для них тему, то зазвичай виступають три аргументи: насильство жінок є явищем маргінальним; воно завжди є реакцією на чоловіче насильство; агресія жінок є завжди виправданою.
У першій частині статті обговорено два стереотипи пов’язані з насильством, за ознакою статі:
По-перше, стереотип відсутності сексуальної агресії жінок, насильства з боку жінок. Жінки також бувають агресивними і схильними до насильства, що не змінює факту, що це по відношенню до них частіше застосовується насильство чоловіками. Жінки іноді вбивають і катують не лише в періоди особливо високого рівня насильства. Жінки не завжди вбивають через невдале кохання чи оберігаючись перед чоловіком чи коханцем садистом. Інколи вони роблять це з розрахунком чи з садизму. У даний час збільшується кількість випадків насильства серед неповнолітніх дівчат. Злочинність серед неповнолітніх більшою мірою залежить від культури і середовища, ніж від самої статі. Проблемою є також побутове насильство, яке ототожнюється з жінками, які стають жертвами насильства. Беручи до уваги вказаний стереотип, треба також пам’ятати про те, що жінки дуже часто стають жертвами домашнього насильства. Насильство по відношенню до жінок не є стереотипом, тільки фактом, який стає частиною нашого суспільства.
По-друге, стереотип провокації, яка є причиною насильства. Повсякденним є переконання того, що жінки провокують чоловіків своєю поведінкою, вбранням і стилем і це жінки несуть провину за сексуальні вчинки, які по відношенню до них скоюють чоловіки, нібито попередньо їх спровокувавши. Фемінізм вплинув на спосіб сприйняття зґвалтування. Феміністки, які беруть участь у діяльності на користь захисту жертв визначають зґвалтування дещо інакше ніж юристи чи сексологи. Феміністки розглядають зґвалтування у контексті патріархату, у якому мова йде не лише про секс, але в основному про боротьбу. Феміністки/активістки вважають, що жінки мають право до сексуальної автономії. У феміністичному розумінні сексуальне насильство по відношенню до жінок слугує чоловічій домінації.
Друга частина статті присвячується проблематиці насильства з точки зору кримінального регулювання. З однієї сторони вказано види злочинів, які найчастіше були скоєні жінками, а з другої сторони злочини, яких жертвами стають жінки найбільш поширеним є злочин зґвалтування.
Насильство є вираженням історично сформованого, нерівного поділу поміж жінками і чоловіками. Жінки набагато пізніше отримали право до навчання і виборче право; вони були виключені з участі у політичному житті; були залежними від своїх чоловіків та батьків. У половині ХХ століття почала розвиватися наука про жертв злочинів. На її розвиток безсумнівно мали вплив американські феміністки, опираючись на свій досвід з жертвами зґвалтувань. Сам факт того, що боротьба з насильством у сім’ї постійно пов’язується з правами жінок, не виникає із звикання, але з реальності, бо жертвами насильства родичів найчастіше є жінки. У зв’язку з насильством концепція синдрому жінки, яка піддається знущанням, побутує не лише у Польщі, але й також у інших європейських країнах. Розвиток цієї концепції набрав надзвичайно цікавого розвитку у судах держав, у яких виступає common law.