Evaluative concepts in regulatory legal acts: The grounds for usage, rules of realization, implementation and interpretation

Abstrakt

Zwroty szacunkowe w aktach normatywnych: podstawy użycia, zasady realizacji, zastosowanie oraz interpretacja

Artykuł jest poświęcony wyjaśnieniu sposobów użycia zwrotów szacunkowych jako narzędzi do wykorzystania w praktyce prawnej na głównych etapach regulacji stosunków społecznych — podczas tworzenia prawa, jego stosowania i wykładni. W niniejszym artykule autor określił zwroty szacunkowe i podał ich definicję, wskazując na ich cechy główne. Nazwał funkcje zwrotów szacunkowych, które wskazują na celowość ich użycia w treści aktów nor­matywnych. Ponieważ wśród teoretyków i praktyków prawa występują spory dotyczące funkcjonowania w obiegu prawnym zwrotów szacunkowych w aktach normatywnych, w tekście określone zostały przesłanki ich wprowadzenia do projektowanego na Ukrainie ustawodaw­stwa. Wśród nich należy wyróżnić: konieczność stworzenia norm prawnych przeznaczonych do regulacji stosunków społecznych, których znaczenie społeczne zmienia się z upływem czasu, a także konkretyzacja norm ogólnych oraz dokonywanie wykładni uściślającej. W ar­tykule został opisany niezbędny system wymogów techniczno-aksjologicznych i prawnych, które są gwarantem odpowiedniego zastosowania norm prawnych z wykorzystaniem zwrotów szacunkowych. Wyróżniony został szereg reguł dotyczący faz stosowania norm formalnie nieokreślonych oraz kluczowych przepisów, które powinny znaleźć swoje odzwierciedlenie w prawnym zastosowaniu aktów przyjętych przez użycie norm prawnych ze zwrotami szacunkowymi. Autor dokonał opisu przesłanek i gwarancji gnoseologiczno-aksjologicznych oraz prawnych zapobiegających błędom w stosowaniu szacunkowych norm prawnych. Wśród przesłanek i gwarancji prawnych wydzielone zostały normatywne i organizacyjne. Do normatywnych zaliczone zostały: usystematyzowana terminologia, ustalony katalog faktów, konkretyzacja norm prawnych itp.; do organizacyjnych — interpretacja wyroków sądów, glosy prawne dotyczące zwrotów szacunkowych, wyjaśnianie terminów prawnych przez doktrynę prawną. Autor określi też system reguł interpretacji norm prawnych ze zwrotami szacunkowymi, wśród których należy przede wszystkim wskazać na reguły mówiące o tym, że: interpretacja treści identycznych zwrotów szacunkowych w tym samym akcie normatywnym winna być w każdym przypadku jednolita; istotne społecznie czynniki składające się na zwrot szacunkowy powinny być interpretowane zgodnie z aktualną teorią i praktyką prawną powinny być wyważone i mieć potwierdzenie w praktyce; prawna interpretacja zwrotu szacunkowego powinna być zbieżna z jego odbiorem społecznym i odzwierciedlać świadomość prawną społeczeństwa; do interpretacji treści zwrotów szacunkowych należy wykorzystywać terminologię formalnie określoną i zrozumiałą.


Оціночні поняття у нормативно-правових актах: підстави використання, правила реалізації, застосування та тлумачення

Стаття присвячена з’ясуванню особливостей використання оціночних понять як за­собів юридичної техніки на основних стадіях правового регулювання суспільних від­носин – правотворчості, правореалізації, правозастосуванні, правотлумаченні.
Дано визначення оціночного поняття та названі його основні ознаки. Названо ті функції оціночних понять, які вказують на доцільність їх використання у текстах нормативно-правових актів. Оскільки серед науковців та практиків існує чимало за­стережень стосовно наявності у нормативно-правових актах оціночних понять, ви­значено підстави передумови їх введення у проектоване законодавство, зокрема: необхідність створення юридичних норм, призначених для регулювання суспільних відносин, соціальна значущість яких швидко змінюється з плином часу; практична складність або неможливість передбачити всі суттєві для справи факти, що можуть мати “задане” у законі значення, зокрема у випадку набуття певними явищами “уза­коненої” соціальної значущості лише в сукупності з індивідуальними особливостями кожного конкретного відношення; необхідність створення приписів для впливу на такі відносини та факти, які мають ідентичну соціальну значимість, різні формальні, емпірично фіксовані ознаки у кожній конкретній ситуації і таке інше.
Передбачено систему техніко-аксіологічних й юридичних вимог та правил, ви­конання яких слугує запорукою належної реалізації правових норм із оціночними поняттями.
Виокремлено низку правил щодо стадій застосування формально невизначе­них норм. Виділено низку ключових положень, які мають знайти своє відображення у правозастосовних актах, прийнятих шляхом використання юридичних норм з оці­ночними поняттями. Описано гносеологічно-аксіологічні та юридичні передумови й гарантії запобігання помилкам при застосуванні оціночних юридичних норм. Се­ред юридичних виділено нормативні та організаційні. До нормативних віднесено: упорядкованість термінології, встановлення переліків і ознак фактів, конкретизацію юридичних норм тощо; до організаційних – тлумачення у постановах Вищих судів, ко­ментування спеціалістами тексту закону, який містить оціночні поняття, роз’яснення термінів правозастосовними органами тощо.
Визначено систему правил інтерпретації юридичних норм з оціночним понят­тями, серед яких необхідно виділити насамперед такі, як: роз’яснення змісту тотож­них оціночних понять у одному і тому ж нормативно правовому акті повинно бути однаковим; соціально-значимі складові, передбачені оціночним поняттям, повинні пропонуватись інтерпретатором відповідно до існуючих у юридичній теорії та прак­тиці знань про них бути опосередковані та підтверджені практикою правового ре­гулювання; трактування оціночного терміну повинно бути співвідносним із його сприйняттям та баченням суспільством, відповідати правовій свідомості громадян; тлумачення змісту оціночних понять повинно здійснюватись шляхом використання формально визначених та зрозумілих термінів тощо.