Право і стать: до питання про потенціал критики феміністичної юриспруденції
Досліджено питання проблематики і потенційних можливостей феміністичної юрис- пруденції. Незважаючи на чисельні дискусії щодо питання методологічних основ та принципів, можна сміло констатувати факт появи активного феміністичного дискур- су в правознавстві як критичного дискурсу. Адже феміністична критика належним чином уписується в загальні принципи теорії критики. Їй, зокрема, виразно прита- манний елемент радикального «відважування» status quo з метою самоутвердження, чітко окресленими є також мета та адресат, викривлена свідомість якого є предметом критичного аналізу. Наявною тут є також основа ангажованості в дусі Фуко souci de soi. Феміністична критика чітко протиставляється традиційному саєнтизму, закидаю- чи останньому патріархальність та маскуліністичну ґенезу. Самовизначення фемініс-тичної юриспруденції опирається на твердженнях, що вона є частиною наддисциплі- ни інтелектуального фемінізму або ґендеризму, який у певному значенні є антинау- кою, емансипаційною критикою культури, метою якої є пошук істини в дусі єдності теорії і практики проявів суспільного ярма щодо категорії статі в якнайширшому розумінні. З позиції феміністичної критики, наукова, чи то суспільна, чи то юридична рефлексії не є нейтральними, а тільки послуговуються прикриттям нейтральності, щоб приховати реальні структури домінації. Такий механізм небезпідставно ототож- нюється з методами, що успадковані від релігійного мислення. Це дало можливість нейтралізувати гніт і заплутаність аргументації природного ладу, співвідносного з божою волею. Феміністична юриспруденція розуміє право як елемент багатоаспект- ної системи або ж механізму контролю, а отже суспільного ярма, що працює в інте- ресах груп чи структур, які його ж і встановили, і здійснюють контроль над його ви- користанням. Ці групи і структури легко ідентифікуються: це, звичайно, мужчини, і все те, що «ними думає», і те, що ними керує. Тобто послуговуючись структураліст- ським ключем – фалоцентризм – як певна самокерована інтелектуальна структура із власною логікою, що базується на ідеологічній об’єктивізації певних бінарних неси- метричних опозицій. З перспективи критичної юриспруденції фемінізму, у сфері, в якій вона тяжить до певних узагальнень, формулюється теза: безперечно вже реалізо- вані емансипаційні зміни у статусі жінки в офіційному праві, що полягали, головним чином, в поширенні на жінку формальних обов’язків і то як формальних, також і процесуальних, котрі раніше стосувались тільки мужчин, таки належним чином і правильно не були проведені. І це, власне, з причини непереформатування певних патріархальних категорій, що пов’язані із розумінням суб’єкта права і його громадсь- кою та особистою активністю. Феміністична юриспруденція у дусі єдності аналізу і лозунгу дослідження і боротьби звертає увагу на таку, зокрема, проблематику, як відмінність між декларованою та реальною рівністю перед правом, дихотомію гро- мадське/особисте, питання репродуктивного права, користування засобами контра- цепції й аборти, в широкому розумінні сексуальна освіта та її вплив на поширення стереотипів. На тлі змін, що відбулись в Польщі після 1989 року, потенціал критики феміністичної юриспруденції у власне польському контексті є досить значним і по- ступово буде ще більше посилюватися.
Gender and Law. Some remarks on critical potential of feminist jurisprudence
The main purpose of this essay is to examine the critical potential of feminist jurisprudence. Feminist criticism «fits» well into the general assumptions of critical social and legal theory. From the point of view of feminist critique, scientific, social, and juridical discourse are not neutral, but they are determined by different structures of domination. The law is treated by feminist jurisprudence as an element of the social control system and consequently as an instrument of social oppression acting in the interest of groups or structures that have established and governed it. Feminist jurisprudence accepting the unity of dedescription and postulate research and fight addresses many different issues such as the difference between declared and real equality before the law, public / private dichotomy, reproductive rights and access to contraception and abortion, broadly understood education and its impact on the dissemination of stereotypes. In view of the changes that have taken place in Poland after 1989, the critical potential of feminist jurisprudence in the Polish context is considerable.