Ethics in the financial services market. Knowledge, consumer education and morality

Abstract

Ethics in the financial services market. Knowledge, consumer education and morality

The aim of the research presented in the article was to analyse the state of economic awareness of consumers of financial market services in Poland. Lack of the awareness often leads to irrational behaviours, as well as violating the norms of financial law. The presented analysis, as well as quoted source materials, confirm that the society’s possession of appropriate knowledge in the field of economics and finance brings benefits in the entire economy, e.g., increasing the level of savings, as well as consumers’ behaviour on the market, who may be more attentive to incurring liabilities, or they are also aware of the risks of using non-banking sector institutions. Educational activities shaping consumers’ behaviour should be simultaneously supported by the state regulating the functioning of the financial services market on which external factors, such as the effects of the financial crisis from 2008–2009, often cause “turmoil”.

Етика на ринку фінансових послуг. Знання, освіта і моральність споживача

Мета дослідження, представленого в статті, – проаналізувати економічну свідомість споживачів послуг фінансового ринку, що часто поводяться ірраціонально, а також порушують норми фінансового законодавства. Дослідження зосереджувалось на трьох основних проблемах:

1) причина заборгованості домашніх господарств та моральність позичальників;

2) економічна свідомість суспільства;

3) економічне виключення.

Згадані проблеми залежать від знань, освіти та моралі споживача, які визначають етику його поведінки на ринку фінансових послуг.

У дослідженні ми керувалися тезою про те, що для людей, які економічно виключені або беруть кредит для махінацій, ефективність будь-яких освітніх соціальних кампаній, таких як “Читай перед тим, як підписати”, не є великою. Такі громадські кампанії, адресовані до цих груп, можуть не мати жодного ефекту. З іншого боку, вони можуть принести бажані результати для людей, які не знають, як користуватися фінансовими послугами.

За нашою гіпотезою ситуація споживачів на ринку фінансових послуг може покращитися, коли економічна освіта вестиметься з перших років навчання, тобто з дитинства. У рамках освіти молоді люди повинні отримати необхідні знання про індивідуальну фінансову поведінку – щодо пенсійної системи, фінансовобанківської системи та податків, а також ознайомитись з функціонуванням основних економічних установ, тобто фондової біржі, валютних ринків, а також із загальними макроекономічними проблемами.

Гіпотезу підтвердили методи якісного дослідження (документи, закони та звіти) та статистичні прийоми, використані при аналізі. Це дозволило зробити висновок, що в наш час споживачі, крім базових знань про економіку, повинні знати також принципи функціонування ринку фінансових послуг, що впливає щоразу більше на рівень їхнього життя.

Представлений аналіз та цитовані джерела підтверджують, що належний рівень економічних знань у суспільстві приносить вигоду в масштабах усієї економіки, наприклад, збільшує рівень заощаджень, покращує поведінку споживачів на ринку, які можуть розважливіше брати на себе зобов’язання і будуть свідомі ризиків, пов’язаних з використанням послуг небанківського сектору.

Освітню діяльність, що формує поведінку споживачів, також повинна підтримувати держава шляхом регулювання ринку фінансових послуг, де часто виникають “турбулентності”, спричинені зовнішніми факторами, такими як наслідки фінансової кризи 2008–2009 років.