Silesian lawyers about Silesian autonomy in the Second Polish Republic
Upper Silesia occupied a special place in the history of the Second Polish Republic. It resulted from a very long and complicated road to rejoin Poland. This region was of great importance to Poland because of its industry. In the background of the rest of the country, it was also distinguished by its autonomy. Legal and political solutions applied in Upper Silesia were developed to a large extent thanks to local lawyers. Among those best known were Włodzimierz Dąbrowski, who sought the legal unification of the Śląskie Voivodeship with the rest of Poland. It must be emphasized that he did not criticize autonomy as such. He stressed its good sides and drew attention to those aspects that should be preserved. It is also worth paying attention to Paweł Kempka, who is largely responsible for administrative and tax solutions in Upper Silesia. In this article, there must be also space for Konstanty Wolny, who was the Marshal of the Silesian Parliament. He was also one of the main creators of the organic statute and a keen advocate of Silesian autonomy. It should be noted that, of course, a group of Silesian lawyers worthy of commemoration and deserving closer acquaintance with their biographies is, of course, definitely wider.
в Другій Речі Посполитій
Верхня Сілезія зайняла особливе місце в історії Другої Речі Посполитої. Причиною цього став довгий і неабияк складний шлях повернення цієї землі до польської держави. Варто пам’ятати, що цей регіон перебував під чужим пануванням з часів середньовіччя. Та незважаючи на кілька століть германізації, таки вдалося в Сілезії розбудити почуття польської національної свідомості. Це потребувало чимало зусиль і праці чисельних діячів, без яких повернення польськості у Сілезію не відбулося б. Цей регіон мав величезне значення для Польщі через свій промисловий потенціал. На тлі інших частин країни ця область також вирізнялася своєю автономністю.
Серед особистостей, які особливо прославилися в боротьбі за польську Сілезію, а пізніше за добробут цього регіону, як і цілої країни, варто згадати сілезьких юристів. Будь-яке вивчення питань, пов’язаних із проблематикою, що на межі юриспруденції та політики на території польської частини Сілезії в міжвоєнний період, було б неповним, якщо не згадати постаті Влодзімєжа Домбровського. Попри негативну оцінку положень органічного статусу і бажання правової уніфікації Верхньої Сілезії з рештою територій Польщі, тяжко було б назвати В. Домбровського противником сілезької автономії. Адже вчений вбачав у ній низку позитивних аспектів, особливо у сфері економіки та культури, добре розумів наявність відмінностей, що відрізняли цей регіон, наприклад, від східних воєводств ІІ Речі Посполитої. В. Домбровський репрезентував дуже подібні погляди на питання сілезького воєводства із поглядами представників місцевих угруповань санації.
Наступною дуже видатною фігурою Верхньої Сілезії, відомим представником місцевої політично-правової думки був Павел Кемпка. Цей знаний сілезький юрист прославився як великий прихильник приєднання Сілезії до Польщі. Доцільно зауважити, що П. Кемпка був одним із головних авторів сілезької автономії. Важливо також зазначити, що належав він до крила хадеків у Сілезькому Сеймі. Саме він значною мірою прислужився справі створення сілезької автономії, постулати якої пізніше йому неодноразово доводилося захищати. Стверджував, що ав тономія склала свій іспит, а відповідно Сілезія і Польща від цього тільки виграли. На думку цього відомого сілезького юриста, органічний статут варто відносити до конституційного закону, котрий не те, що суперечить польському основному закону, а навпаки – на ньому ґрунтується. До того ж він мав гарантувати Сілезькому воєводству широкі права самоврядування.
Серед діячів, які залишили особливий внесок до політично-правової сфери Верхньої Сілезії в період ІІ Речі Посполитої на окреме почесне місце заслуговує Константи Вольни. Ця постать була особливо активною в діях на благо Верхньої Сілезії. Це саме його треба назвати серед головних авторів органічного статуту. Прийнято вважати, що саме К. Вольни був ініціатором 44 статті того правового акту, в котрому забороняється обмежувати автономію в Сілезії без згоди локального сейму. В пізнішому періоді багаторазово йому довелосяь відстоювати цей запис під час засідань Сілезького Сейму, особливо в 1935 році, коли внаслідок прийняття в Польщі нової конституції, багато людей було переконано, що сілезька автономія опинилася під загрозою. Тут варто наголосити, що К. Вольни, хоч і був палким прихильником збереження автономного статусу Верхньої Сілезії, однак зазначав, що певні зміни мусять відбутися, і відносно яких противником не став. Але без сумніву, ідея сілезької автономії в особі К. Вольни завжди мала завзятого захисника.
Адміністративно-правові положення на території Верхньої Сілезії були суттєво розроблені завдяки місцевим юристам. Однак доцільно пам’ятати, що в цьому колі не було одностайності і думки на тему автономії суттєво відрізнялися. Годилось би також відзначити, що, звичайно, коло сілезьких юристів, вартих уваги та ближчого ознайомлення із їхніми біографіями, є, безперечно, значно ширшим. На завершення треба наголосити, що сілезьким юристам належиться пам’ять та велике визнання їхньої діяльності. На жаль, сьогодні це постаті, про яких мало хто пам’ятає.