Artykuły

Tom 2 (2014)

Czarnobrewe i czarnoziemy. O szlacheckim pożądaniu kolonialnym Ukrainy

Katarzyna Glinianowicz

Strony: 161 - 173

PDF

Abstrakt

Black-browed girls and black earth. Noble colonial desire of Ukraine


Colonial desire belongs to the category of postcolonial studies referring to representations sexually featured which symbolizes consolidation and taking control of earth and its inhabitants. In this type of descriptions one could reach for the gender categories by creating male figures of colonizers and effeminate natives. Colonial desire coexisted among Polish nobility in Ukraine where its projections were present in Polish literature.
The article is an attempt to compare the chosen Ukrainian and Polish narrations from the turn of the 20th century. On the one hand I analyze, basing on the assumptions of postcolonialism and gender studies, a motif of colonial desire in Kajetan Abgarowicz’s and Stanisław Grudziński’s prose, but on the other hand a motif of sexual abuse of the Ukrainians in selected Ivan Franko’s works. The latter one, I interpret, as a part of Ukrainian counter-discourse that disparages noble colonialism.



Чорноброві та чорноземи. Про шляхетську колоніальну жадобу на Україні


Колоніальна жадоба colonial desire – це категорія постколоніальної критики. Вона стосується сексуально означених репрезентацій, що символізують підкорення та закріплювання контролю і влади над колоніальною територією та її мешканцями. У цього роду описах часто використовуються статеві форми репрезентації маскулінних героїв-колонізаторів та фемінні постаті колонізованих автохтонів. Колоніальна жадоба супроводжувала культуру польської шляхти в Україні, а проекції colonial desire посіли своє місце в польській літературі.
Стаття є спробою порівняння вибраних українських та польських літературних творів кінця XIX та початку XX століття. Спираючись на постколоніальну та ґендерну теорії, аналізуються мотив колоніальної жадоби в прозових творах Каєтана Абґаровича й Станіслава Ґрудзінського та мотив сексуального використання українців польською шляхтою у повістях Івана Франка. Цей другий мотив інтерпретується як частина українського контрдискурсу, що мав завдання дискредитувати шляхетський колоніалізм.