Sułtangalijewszczyzna — o „muzułmańskim” marksizmie Mirsaida Sułtana-Galijewa

Abstrakt

Султанґаліївщина: про «мусульманський» марксизм Мірсаїда Султан-Ґалієва

Мірсаїд Султан-Ґалієв відомий у світі як автор специфічної мусульманської версії марксизму а також як один із перших потерпілих від чисток Йосифа Сталіна в Російській комуністичній партії (більшовиків). Прочиною його видалення із партії мала бути його спроба особливого погляду на марксизм і відсутність лояльності до партії. Через своє антиколоніальне забарвлення його думки стались натхненням для низки соціалістичних активістів країн Третього світу, зокрема Ґамаля Абдули Насера.
М. Султан-Ґалієв доволі пізно ввійшов до складу комуніситчної партії, та, не зважаючи на це, дуже швидко просунувся до високих посад, співпрацюючи зокрема із Й. Сталіном. Саме в цей період починає висловлювати своє негативне ставлення до прийнятої лінії партії, переконуючи про необхідність концентрації уваги на експанцію на схід, а не на захід а також про створення єдиної окремої радянської республіки для татарів. Водночас почав організовувати власну фракцію в партії, що і призвело до кінцевого його усунення із партії та арешту.
В міркуваннях М. Султан-Ґалієва прослідковується зразу кілька питань. Одним із них — це спроба підваження першочергової ролі європейських марксистів як єдиноправильних інтерпретаторів цієї ідеології. Він також здійснив в своїх вченнях певного доповнення до концепції класової боротьби, вказуючи на суперечності, які існують між колоніальними народами та метрополіями. Він, зокрема, вважав, що національне питання є на стільки ж важливе як і питання класової боротьби, також наполягав про необхідність здійснення економічного визволення шляхом культурного визволення. При цьому розглядав процес створення національної ідентичності татарів як історичну необхідність і передбачав швидкий розпад СРСР, побудованого — подібно як царська Росія — на домінації російської стихії та дискримінації національних меншин.
На думку М. Султан-Ґалієва, Іслам виконує роль фактора, що дозволяє певним чином виокремити соціум, з котрим був ототожнюваний. Чітко простежувалася в нього і концепція пантюркізму і стремління до об’єднання всіх татарів в межах єдиного державного організму.
Стаття має на меті представити специфіку думки М. Султан-Ґалієва а також з’ясувати на основі його поглядів відношення національного питання і класового а також виявити впливи ідеології пантюркізму та роль Ісламу.