Definicja legalna sztucznego sposobu działania

Abstrakt

Легальна дефініція штучного способу дії

У нормативній формі уникання оподаткування податковий законодавець звертається до формулювання “штучний спосіб дії”. Це, безперечно, розмите визначення, котре вимагає введення легальної дефініції. Цей різновид легіслаційного засобу був створений, виходячи із специфіки унормування пунктів проти уникання оподаткування. Автор статті робить спробу оцінки цієї дефініції з погляду певних детермінантів її створення, котре з’ясовує шляхом звернення до наказу про “Основи праводавчої техніки”. В цій статті отож представлено суть початкового детермінанту і детермінанту реалізації цієї дефініції. При цьому початковий детермінант слід розглядати на двох рівнях аналізу: на першому рівні — шляхом звернення до вихідної сфери “розмитості” зазначеного в ст. 119-й § 1 пoдаткового закону Польщі, на другому рівні аналізу, котрий можна здійснити на базі деяких елементів цієї дефініції, поданих в ст. 119, § 1 пoдаткового закону Польщі. Відповідно детермінанти реалізації слід виокремити на основі ст. 119c § 2 пoдаткового закону Польщі.
Проведена в наступній частині статті оцінка реалізації цих детермінантів дозволяє зробити висновок, що законодавець у питаннях податкування керувався базовими формулюваннями легальної дефініції, що обмежує розмитість норм податкового права, і котрі можна розрізняти за допомогою наказу про “Основи праводавчої техніки”. Водночас необхідність вивчення відношення до початкової сфери розмитості сталась основою для формулювання кількох тверджень щодо внесення нових легальних дефініцій розмитих визначень. Вони, власне, і є нині складовими елементами дефеніції штучного способу дії. Подається для суб’єкту, що діє розважливо, критеріїв обґрунтовання економічних причин або ж відсутності економічного та господарського обґрунтування. Слід також постулювати про відмову від практики використання розмитих визначень домінантної міри, оскільки це дає підстави для побоювань збереження вихідної сфери розмитості.