Harmonizacja prawa ukraińskiego z systemem rynku wewnętrznego UE na podstawie układu stowarzyszeniowego

Abstrakt

Harmonization of the Ukrainian law with the system of the EU internal market based on association agreement

This article is part of a bigger paper that was published in the previous volume and the cur­rent one. Its purpose is to analyze the current situation of Ukraine after entering into force of the association agreement. The idea of its author is to juxtapose the legal system of EU single internal market and its rules with the set of obligations regarding introduction of free movement of goods, persons, services and capital in the coming years stemming from this agreement. The reason to concentrate on this particular part of EU-Ukraine relations is the fundamental meaning of the above rules both for the modernization and future development of Ukraine and its future capability to apply for real membership. In order to evaluate this, the first article analyzed the legal construction of the association agreement itself. The second one is concerned with the convergence between the regulatory frameworks of Ukraine and the EU seen as a way to its integration into the European economic legal space.

Гармонізація українського законодавства з системою внутрішнього ринку ЄС на основі договору про асоціацію

Метою даної статті є аналіз процесів гармонізації у сфері законодавства внутрішнього ринку, які повинні бути зреалізовані у українській нормативній системі на основі до­говору про асоціацію, який створює глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі. Він визначає принципи глибокої економічної інтеграції, а також регуляційної конверген­ції у широкому розумінні, яка здається бути ключовою для модернізації і розвитку цієї держави, а також забезпечення їй гідного майбутнього. Звідси підпорядкування України законодавству ЄС, практично повністю у сфері економічного членства, яке виникає з політики і дій ЄС, які є пріоритетними. Слід пам’ятати, що це буде стосува­тися як положень, які були чинні в процесі переговорів над договором, так і тих, які виникли пізніше, що має забезпечити своєрідне наслідування розвитку, який буде елементом ЄС. З очевидних причин на жаль, незалежно від того наскільки серйозне фінансове і адміністративне навантаження це може породжувати, воно не супрово­джується можливість впливу України на форму цього законодавства.
Крім аналізу загальних викликів, які можуть бути пов’язані з цим процесом, у статті представлена спроба аналізу принципів пристосування у конкретних сферах, починаючи від товарообороту в рамках Європейського Союзу, так і по відношенню до торгівлі з третіми державами. У цій сфері зобов’язання охоплюють величезну кількість матеріалу у сфері технічних вимог, вимог, які стосуються техніки безпеки і охорони навколишнього середовища, особливо по відношенню до споживчих товарів. Беручи до уваги рівень складності, а також необхідні структурні зміни винятковим викликом може виявитись необхідність достосування законодавства пов’язаного з державними закупівлями і системою нарахування ПДВ. Уже в цьому контексті можна згадати пи­тання пов’язані з захистом конкуренції, а також інтелектуальної власності, хоча вони і виходять за межі сфери торгівлі товарами.
Наступною проаналізованою областю є свобода міграції людей, де виступає не­обхідність врахування соціальних стандартів у сфері трудового законодавства, до­робку політики працевлаштування ЄС, а також можливості участі у системі коорди­нування суспільного забезпечення. Беручи до уваги хоча б польський досвід можна припустити, що складності будуть виступати при впровадженні системи визнання професійних кваліфікацій. У свою чергу з точки зору суспільних проблем найбіль­шим викликом може бути впровадження в українській системі принципів, які будуть гарантувати рівні шанси на ринку праці, відповідно до антидискримінаційних прин­ципів ЄС.
Натомість беручи до уваги рівень недозрілості українського ринку, а також недо­працювання у юридично-інституціональній сфері слід звернути увагу на величезну кількість зобов’язань у широкому сенсі господарській діяльності — хоча б у сфері законодавства пов’язаного з функціонування корпорацій, а також малих і середніх підприємств чи відмивання грошей. По відношенню до сектора послуг це передусім стосується фінансових послуг, інформаційного суспільства, а також частини яка відноситься до транспортних послуг, де перетинаються водночас технічні і соціальні проблеми. Однак, слід звернути увагу також на специфіку енергетичного сектора, разом з сектором атомної енергетики, який є надзвичайно важливим для української економіки.
Справді, у кожній з обговорюваних сфер часто виникає необхідність створення цілком нової української юридичної системи. Це звичайно повинно слугувати доступу до ринку цієї країни суб’єктів з ЄС, відкриваючи національну економіку для зовніш­ньої конкуренції і співпраці. Проте одночасно йде мова про правові розв’язання, які повсякденно є обов’язковими для дотримання усіма учасниками товарообороту, та­кож це стосується чисто внутрішньодержавного обороту, забезпечуючи реальну мо­дернізацію України і перетворюючи її у сучасну, європейську країну.