Вчинення злочину як причина усунення від права на спадкування в польському спадковому праві
У статті представлений науковий аналіз однієї з підстав для винесення рішення про усунення від права на спадкування спадкоємця від певного спадкодавця, а конкрет- ніше: береться до уваги випадок, коли спадкоємець щодо спадкодавця вчиняє умис- ний тяжкий злочин що дає підстави для визнання негідним спадкування згідно зі статтею 928 § 1 п. 1 ЦК. У польській системі права законодавець вичерпно визначає підстави для винесення рішення про усунення від спадкування. А тому детальне ви- світлення цих підстав матиме важливе практичне значення, оскільки тягне за собою можливість суду винести рішення на підставі пред’явленого позову суб’єктом, який у цій справі має законну підставу, про те, що даний спадкоємець не може спадкувати від конкретного спадкодавця, в результаті чого ця особа вилучається із списку спад- коємців даного спадкодавця. З тієї причини в статті детально проаналізовані поняття, що використовуються у наведеній нормі права. З огляду на те, що в польському Цивільному кодексі окремі використовувані в ньому терміни законодавець не уточнює в окремих випадках можуть схиляти до позиції, що скоєний проти спадкодавця зло чин не повинен призводити до усунення спадкоємця, який скоїв злочин, від спадку- вання негідним спадкоємства від спадкодавця. У тексті звернено увагу також на досить поширену практику у винесенні рішень, згідно з якою як тяжкий умисний злочин за ст. 928 § 1 pkt 1 ЦК з урахуванням конкретних обставин даного випадку також можна кваліфікувати і проступки як відомо, злочини згідно з польським Кар- ним кодексом поділяються на злочини і проступки. Показано, що найчастіше при винесенні рішень суду за вчинені злочини проти спадкодавця, юридично значимими на підставі 928 статті 1§ 1 п. ЦК вважаються про- типравні діяння спрямовані проти спадкодавця, а саме: злочини проти життя і здо- ров’я, свободи, статевої свободи та статевої недоторканності, сім’ї та неповнолітніх, гідності особи та свободи особи. На цьому тлі відзначено цікаву нову тенденцію за- раховувати до таких типів злочинів протиправні дії щодо майна, якщо ними завдано шкоду базовим засобам існування спадкодавця. Такий підхід нерідко піддається як критичній оцінці, особливо в судових рішеннях, у яких аргументується, що в 928 статті 1 § 1 п. КЦ йдеться про злочин проти спадкодавця, а отже проти його осо- би, так і схвальній оцінці, навіть до такої міри, що в літературі пропонується прийня- ти за юридично значимі всі види злочинів щодо майна, які не обов’язково завдають шкоди базовим засобам існування спадкодавця, а лише опосередковано спрямовані проти власності спадкодавця, у яких під прямою загрозою знаходиться майно. Саме цю проблематику дуже детально розглянуто в статті.
Автор не раз висловлює критичне ставлення до найбільш поширених поглядів щодо аналізованої проблематики, пропонуючи свою власну інтерпретацію законів. Насамкінець, піддано порівняльній характеристиці приклади скоєння злочину як причини для винесення судового рішення про усунення від права на спадкування 928 ст., 1 §, п. 1 ЦК. із ситуаціями, які надають підстави до ексгередації позбавлен- ня спадщини 1008 ст., п. 2 КЦ, оголошуючи на цім тлі постулати de lege ferenda.
Committing of a crime as a cause of unworthiness of inheritance under Polish inheritance law
The considerations conducted in this article are centered around the exact nature of one of the grounds for judging the unworthiness of inheritance by the heir after the particular devisor, namely around the case where the heir has intentionally committed a serious offense against the testator which is a prerequisite for judging the inadmissibility of inheritance under Article 928 § 1 point 1 of the Polish Civil Code. The terms used in the above of criminal law must be used here, especially in the context of the notion crime, its stadia and phenomena, as well as the intentional nature of the heirs actions. It has also been showned the need for an individual judgment in each case by the court whether the act can be classified as severe; the text comprises indications in this regard, including these flowing from the case law. To several of the above-mentioned aspects the author made some critical remarks, proposing her own interpretation of the discused regulations. Finally, the case of committing an offense as a reason for the ruling on the unworthiness of inheritance Article 928 § 1 point 1 of the Polish Civil Code has been compared to situations where this constitutes a ground for disinheritance Article 1008 point 2 of the Polish Civil Code. At this background some de legeferenda remarks has been made.