Wizja roli i pozycji społecznej prawników w USA według Alexisa de Tocqueville’a a amerykański dyskurs prawniczy

Abstrakt

Бачення ролі та суспільної позиції юристів в СШАза Алексісом де Токвілем та американський правничий дискурс

Предметом аналізу дослідження є бачення ролі та суспільної позиції юристів в США за Алексісом де Токвілем а також їх місце в сучасному американському правничому дискурсі. Незважаючи на майже двохсотліття від часу опублікування твору фран­цузького філософа Демократія в Америці, чимало з його тверджень і діагнозів на предмет спостереження щодо місця юристів в американському суспільстві залиша­ються актуальними і до нині. Ба навідь, існує думка, що саме він передбачив посту­пове розширення влади американських судів. А. де Токвіль називав юристів новим прошарком аристократії в демократичному суспільстві, оскільки, на його думку, тільки правники могли виконувати роль наглядача, учителя та вихователя для ниж­чих суспільних класів. Для виконання цих суспільних ролей відповідні предиспозиції юристів можуть виникати із наявних професійних знань, що недоступні колам з-поза середовищ правників, а також з певних притаманних рис розуму, прив’язаності до порядку, ворожого наставлення до революцій а також із уміння ігнорування люд­ськими емоціями — і все це мало б їх об’єднювати із європейською аристократичною верствою. До того ж, в самій американській системі, в центрі якої знаходяться право і Конституція, за А. де Токвілем, особлива роль в суспільному житті належить саме юристам. Ці аргументи А. де Токвіля були надзвичайно охоче засвоєні і розвинуті в американському юридичному дискурсі, де нерідко в незмінній формі повторюються і до нині.
Метою цього дослідження є визначити причини популярності та актуальності тез А. Де Токвіля в американському юридичному дискурсі. Автор зокрема зазна­чає, що для такого стану речей існує дві підстави. По-перше, А. Де Токвіль виявився пильним спостерігачем перебігу суспільних процесів в американському суспільстві й у своїх аналізах правдиво передав суть експерименту тогочасного суспільного ладу, в тому числі і в ставленні до місця і ролі американських судів у суспільному устрої.
На думку славних основоположників, як от Александра Гамільтона, судді та суди повинні бути виведені з-під котнтролю виборців та політиків, чи навідь ширше — громадської думки, щоб могти виконувати роль безумовного запобіжника, що об­межує громадськість в діях, які могли б обмежувати права суб’єктів чи соціальних меншин. Їм надаєтся роль Платонових управителів-філософів, котрі виконують для своїх підвладних одночасно роль і вихователя, і наглядача (ці функції здійснювалися за допомогою інституції judicial review, завдяки котрій при багатьох соціальних та політичних спорах в США саме представники судової влади мали останнє вирішальне слово). По-друге, теза про юристів як нову демократичну аристократію дозволили американським юридичним колам вибудувати власну тотожність і внутрішню інте­грацію. Особливо популярними виявились твердження про окремий спосіб мислення юристів, особливої деонтології, і нарешті нарація про особливо значущу і соціально важливу роль юристів у демократичній системі. Водночас це має відношення не тільки до нарації про роль і місце в суспільстві суддів, але також стосується функ­цій адвокатів та юридичних консультантів (в американському розумінні відповід­ника слова lawyer). Ця нарація в першу чергу покликана легітимізувати суспільну та соціальну позицію американських юридичних кіл — проте А. де Токвіль надав їй глибшого філософського обґрунтування, покликаючись на бачення гармонійного соціуму, у котрому еліти виховують і формують мислення представників нижчих суспільних класів. Поняття “юрист” тут вжито в польському розумінні і враховуює представників всіх юридичних професій.