Метою цієї статті спроба проаналізувати мотиви смерті у творчості Володимира Лиса. Здійснений аналіз демонструє, що письменник охоче і рясно використовує в своїх творах танатичні мотиви. Найчастіше вони набувають форми суїцидальних сюжетних ліній, що виступають як протест проти агонії життя, але у згаданих творах досить часто використо-вуються мотиви смерті як результату вбивства. Однак іноді автор намагається релятиві-зувати вбивство, особливо скоєне для захисту близьких, як це відбувається в романі Сто-ліття Якова. Варто зазначити, що цей український письменник пише також про трагічну й безневинну смерть, замислюючись над долею сотень анонімних жертв, незалежно від їх національності, що загинули в результаті трагічних подій минулого століття.
