Artykuły
https://orcid.org/0000-0003-3762-5111
Стаття присвячена теоретичній проблематиці із сфери української ономастики воєнного періоду. Як відомо, потужні зміни в житті українського суспільства 2014–2024 років торкнулись функціонування онімної системи (як на рівні традиційних, так і на рівні «нових» видів пропріальної лексики), що відповідно підняло цілий ряд теоретичних питань щодо функціонування термінологічно-поняттєвої системи української ономастики останнього періоду. На основі зробленого аналізу можна ствердити: сучасна українська ономастика розглядає ергонімію, урбонімію та хрематонімію (прагматонімію) як автономні онімніпідсистеми, які вписались в невід’ємний склад компонентів онімного ландшафту України воєнного періоду. У контексті питання стратифікації сучасної урбононімії, хрематонімії та ергонімії визначальну роль можуть відігравати тільки чітко окреслені об’єкти номінації (денотати), репертуар яких стало розширюється. Зокрема серед новоутворених онімних різновидів можна відзначити мілітарергоніми та мілітарпрагматоніми. Згадані пропріальні класи української мови ХХІ ст. продовжують характеризуватися такими визначальними рисами, як-от: вторинність, суб’єктивність, суспільнополітична та військово-патріотична зумовленість.
Белей, Л. Л. (2020). Позивні учасників АТО та ООС, Мовознавство, 3, c. 49–62 [Beley, L. L. (2020). Pozyvni uchasnykiv ATO ta OOS, Movoznavstvo, 3, c. 49–62].
Белей, О. (1999). Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород [Beley, O. (1999). Suchasna ukrayins’ka erhonimiya: vlasni nazvy pidpryyemstv Zakarpattya. Uzhhorod].
Белей, О. (2008). Трансформація українського ономастикону посттоталітарного періоду на загальнослов’янському тлі. Wrocław [Beley, O. (2008). Transformatsiya ukrayins’koho onomastykonu posttotalitarnoho periodu na zahal’noslov”. Wrocław].
Бучко, Д., Ткачова, Н. (2012). Словник української ономастичної термінології. Харків: Ранок-НТ [Buchko, D., Tkachova, N. (2012). Slovnik ukraїns′koї onomastichnoї termіnologії. Kharkіv: Ranok-NT].
Масенко, Л. (2004). Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. Київ: Видавничий дім «КМ Академія» [Masenko, L. (2004). Mova і suspіl′stvo: Postkolonіal′niy vimіr. Kiїv: Vidavnichiy dіm «KM Akademіya»].
Мацюк, Г. (2009). Прикладна соціолінгвістика. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка [Matsyuk, G. (2009). Prikladna sotsіolіngvіstika. L′vіv: Vidavnichiy tsentr LNU іm. Іvana Franka].
Михайлов, П. (2016). Имената на хотелите — между ономастиката и туристическата наука. Пловдив [Mikhaylov, P. (2016). Imenata na khotelite — mezhdu onomastikata i turisticheskata nauka. Plovdiv].
Москович, В. А. (1969). Товарные знаки. W: Ономастика ( c. 251–259). Москва: Наука [Moskovich, V. A. (1969). Tovarnye znaki. W: Onomostika ( s. 251–259). Moskva: Nauka.
Німчук, В. (1966). Українська ономастична термінологія (Проект). Повідомлення української ономастичної комісії, вип. 1 (c. 24–43). Київ: Наукова думка. [Nіmchuk, V. (1966). Ukraїns′ka onomastichna termіnologіya (Proyekt). Povіdomlennya ukraїns′koї onomastichnoї komіsії, vip. 1 (s. 24–43). Kiїv: Naukova dumka].
Подольская, Н. (1988). Словарь русской ономастической терминологии. Москва: Наука [Podol′skaya, N. (1988). Slovar′ russkoy onomasticheskoy terminologii. Moskva: Nauka].
Сидоренко, О. (2020). Специфіка іменувань готелів східних регіонів України, Південний архів (філологічні науки), 81, c. 113–116 [Sidorenko, O. (2020). Spetsifіka іmenuvan′ gotelіv skhіdnikh regіonіv Ukraїni, Pіvdenniy arkhіv (fіlologіchnі nauki), 81, c. 113–116].
Blanár, V. (2008). Vlastné meno vo svetle teoretickej onomastiky. Bratislava: SJS SAV.
Furdal, A. (1977). Językoznawstwo otwarte. Opole.
Kowalik, K. (2020). Topograficzno-historyczna geneza nazw własnych krakowskich mostów i innych budowli służących przeprawie, Studia Linguistica, 15, s. 131–144.
Gałkowski, A. (2011). Chrematonomastyka jak oautonomizująca się subdyscyplina nauk onomastycznych. W: Chrematonimia jako fenomen współczesności, red. M. Biolik, J. Duma (s. 181–193). Olsztyn: Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie.
Handke, K. (2000). Polskie nazwy przepraw przez rzekę. W: Mosty — dzieła sztuki i inżynerii, zabytki. Materiały sesji naukowej. Warszawa, 25–26 maja 2000, red. B. Wierzbicka (s. 13–22). Warszawa.
Harvalík, M. (2019). Mezinárodní slovanská terminologie: Reflexe, realita a vize. Konvergencie a divergencie v propriálnej sfere. 20. Slovenská onomastická konferencia. Bratislava.
Imrichová, M. (2002). Logonymá v systéme slovenčiny. Prešov: Prešovská univerzita, 2002.
Odaloš, P., (2015). Modelovanie a modely chrématoným. 19. slovenská onomastická konferencia (s. 464–472). Bratislava: Veda vydavatel’stvo Slovenskej akademie vied.
Skljarenko, A., Skljarenko O., (2005). Interrelationship between common nouns and proper nouns. Proceedings of the 21st International Congress of Onomastic Sciences, t. 1–2 (s. 277–282). Uppsala: Uppsala Universitet.
Šrámek, R., Kuba, L. (red.) (1989). Chrématonyma z hlediska teorie a praxe: sbornik z 3.celostátního semináře "Onomastika a škola", Ustí nad Lebem 21.-22.6.1988. Brno: Onomastická Komise Č SAV (s. 13–20).
English
Język Polski
Русский
https://doi.org/10.19195/0137-1150.180.6
