Бытие и небытие смерти в смысловой картине реальности и художественного текста на материале романов Леонида Леонова Дорога на Океан и Максима Горького Жизнь Клима Самгина

Abstrakt

Existence and nonexistence of death in the semantic picture of reality and artistic text on the material of romans Leonid Leonov Road to the Ocean and Maxim Gorkogo The Life of Klim Samgin

In this article the problem of death is unfolding in the semantic space of its ontological and existential conception in reality and a literary text. On the one hand, death as the concept of being is presented as its continuation, spiritual content, confirmation. On the other hand, death as a concept of non-being is considered as nothingness, rejection of being and its spiritual content.
In reality the concept of death becomes an issue of the questionary and transcendental philosophy, that takes place in the physical time and metaphysical space of thought and expression. When the matter concerns the death of human being, his death acquires an ontological status of being, a status of spiritual significance. In the contrary case, it is possible to consider death and even life in terms of the concepts of being and nothingness. In literary texts the concept of death is also considered to be being or non-being, but taking into account constitutive characteristics of the text, its figurative and notional polysemant, the concept of death acquires not only aesthetic but also conceptual focus. In the article the main points of the topic of death, its being and non-being, are illustrated on the examples of specific literary texts.


Буття і небуття смерті в смисловій картині реальності і художньому тексті

Проблема смерті у статті розгортається в смисловому просторі онтологічного і екзистенціалістського її розуміння в реальності і в художньому тексті. З одного боку, смерть — поняття буття — постає як його продовження, його духовна наповненість, його стверждення. З другого — смерть — поняття небуття — розглядається як ніщо, як заперечення буття і його духовної наповненості.
У реальності поняття смерті стає проблемою запитальної, трансцендентальної філософії, що розгортається у фізичному часі і метафізичному просторі думки і слова. І якщо йдеться про смерть буттюючої особистості, то і її смерть набуває онтологічного статусу, статусу духовної значущості, інакше можна говорити про смерть і навіть життя у поняттях небуття і ніщо. У художніх текстах поняття смерті також розглядається як буття і небуття, проте з урахуванням конститутивних особливостей тексту, його образної і смислової багатозначності, образ смерті набуває, крім онтологічної, ще й естетичну спрямованість.