Тема цієї статті — роздуми над питаннями тропів пам’яті у романах Володимира Лиса. Для цього аналізу було Автором відібрано чотири романи цього сучасного українського письменника, а головна мета цього дослідження — розкрити меморіальні прийоми, якими користується прозаїк. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що у своїх роботах Володимир Лис використовує категорії індивідуальної та колективної пам’яті, крім того, він також посилається на пам’ять сім’ї та місця (регіональна пам’ять). Для цього він використовує місцевий, поліський колорит та місцевий діалект, які є для нього елементами самоідентифікації. Встановлено, що для українського письменника збереження пам’яті нації можливе лише за умови міжпоколінної передачі індивідуальної пам’яті та збереження української історії.